На допомогу учням

 

Схема аналізу подій з хронологічної точки зору (локалізація подій у часі)

·                     коли пройшли ці події, як довго вони тривали, в якій послідовності проходили;

·                     на який період історії людства вони припадають;

·                     як ця  подія співвідноситься з іншими подіями чи процесами;

·                     як ця подія кореспондується з однотипними подіями чи процесами вітчизняної та регіональної історії;

·                     складання хронологічних чи синхроністичних простих чи складних таблиць.

  Визначення місця історичних подій у просторі (використання карти як історичного джерела)

·                      правильно займіть позицію біля карти (так, щоб не заступати природне освітлення карти);

·                     запам'ятайте, що коли ви стоїте навпроти карти, наверху буде північ (південь – унизу), а зліва – захід (відповідно, справа – схід);

·                     навчіться читати легенду карти – її умовні позначення. При всій різноманітності карт однотипні факти, події та явища – кордони та столиці, райони повстань, напрями головних ударів і місця битв тощо – зображуються на них схожими позначками;

·                     зверніть увагу на написи, діаграми, таблиці, портрети, рисунки, які є на карті, і ви зрозумієте, що є резон у твердженні „Карта – це державна шпаргалка”;

·                     працюючи з контурною картою, користуйтеся кольоровими олівцями, робіть умовні позначення;

·                     на дрібномасштабних картах окремі позначки робіть цифрами, які включайте в умовні позначення, це впливатиме на естетику виконаної Вами роботи.

   Робота з текстом підручника та історичними документами· 

Приступаючи до роботи з текстом підручника та історичного документу, визнач, яке завдання ви повинні виконувати.
· Уважно прочитай текст підручника, документа. Визначи про яку подію, факт іде мова.
· Встанови зв'язок між тестом підручника і документа:

·                      чи документ доповнює текст підручника;

·                      чи один з них поглиблює інформацію, що міститься в другому;

·                      чи один з них дає оцінку матеріалу, що викладає другий.

· З'ясуй значення всіх понять, що містяться в текстах.
· Склади план відповіді на те запитання, отримав перед початком роботи, об'єднавши інформацію тексту підручника і документа.
· Свою відовідь умовно поділи на частини, дай назву кожній і запиши.

   Види роботи з текстом підручника як джерелом інформації

·                     читання мовчки або вголос;

·                     виписування дат;

·                     складання хронологічних таблиць;

·                     робота з термінами, географічними назвами, висновками;

·                     виписування імен історичних персоналій;

·                     відбір історичних фактів для доведення окремих суджень;

·                     формулювання  висновків  на основі прочитаних фрагментів тексту; конспектування;

·                     складання плану чи тез.

Схема аналізу історичного документу 

            Документ первинний (запис очевидця або учасника події) чи вторинний (коментар чи
переказ про подію з уст дослідника).
            Відділіть у документі факти від коментарів та аналізуйте їх окремо.

·                     Хто автор цього документу? Чиї інтереси він захищає?

·                     Про що розповідається в документі? Яка сторона події чи явища замовчується?

·                     Коли написаний цей документ? Як могли вплинути на нього автори, історичні події чи загальна ситуація в цей період?

·                     Де відбувалася подія, про яку йдеться в документі?

·                     Якими мотивами керувався автор документу?

·                     Як цей документ кореспондується з іншими свідченнями про ці факти, подію, явище чи процес?

   Визначення хронологічних рамок подій, їх співвідношення. Складання хронологічної таблиці

· Запиши в зошиті дати головних подій до кожної теми, запам'ятовуючи їх.
· При складанні хронологічної таблиці чітко записуй дату чи хронологічні рамки подій і точно формулюй їх назви (при цьому не забувай, до якої теми складається таблиця).

· Порівняй хронологічні таблиці з історії України і всесвітньої історії:

·                      знайди спільні чи близькі за часом дати;

·                     порівняй події;

·                      зроби висновки.

Вміння висловлювати власну думку при обговоренні історичних питань, усне рецензування відповідей інших учнів· 

-        Уважно слухай відповідь товариша.

-        Бери участь в обговоренні, доповнюй, виправляй помилки, неточності.

-         Дай оцінку, наскільки повною була відповідь; чи вірно викладено факти, чи була відповідь послідовною.

  Вимоги до плану

· Планом повинен бути охоплений весь зміст тексту. Нічого суттєвого не повинно бути пропущено.
· У заголовках не повинні повторюватись одні й ті ж думки.

   Складання плану

·                     Уважно   прочитайте  назву теми плану, текст параграфу.

·                     Спробуйте засвоїти зміст матеріалу в цілому.

·                     Відберіть тільки той текст, який висвітлює тему, за якою потрібно скласти план.

·                     3апишіть головні,  на Ваш погляд, думки тексту – це і будуть орієнтовні пункти Вашого плану.

·                     Добре продумайте, сформулюйте й запишіть ці головні думки. Це буде простий план теми.

·                     Якщо план складний, виділіть провідні (дві-три) ідеї та спробуйте перегрупувати матеріал таким чином, щоб він відповідав цим ідеям.

·                     3найдіть дані, які розкривають кожну з виділених вами головних ідей, і запишіть їх у вигляді підпунктів плану.

·                     Перевірте, чи розкриває план тему, чи є у ньому своя логіка й завершеність, яка дозволить Вам краще засвоїти матеріал.

Конспектування 
            Конспектування – це стислий виклад основного змісту прочитаного (почутого).

·                      Кілька разів прочитайте текст, постарайтеся засвоїти його зміст в цілому.

·                     Розділіть текст на окремі блоки (відносно самостійні частини).

·                     Зробіть аналіз кожної із частин, виділивши в ній головне.

·                     Сформулюйте тези і випишіть вислови, які їх аргументують.

·                     Запишіть основні положення та ідеї тексту або почутої інформації.

  Характеристика пам'яток культури

· Визначити пам'ятку культури: літератури, музики, образотворчого мистецтва, архітектури, скульптури.
· До якого історичного періоду відноситься та чи інша пам'ятка культури.
· Хто автор цієї пам'ятки? Що тобі відомо про нього?
· Назви характерні риси пам'ятки: тема; стиль та інше.
· Дайте оцінку пам'ятці (вклад в розвиток світової культури).

Як скласти історичний портрет.

 Познайомитись із історичним часом (епохою) в якому проходило життя та діяльність (творчість) діяча.
· Визначити походження (стан) цієї людини.
· Як відбувалось становлення особистості історичного діяча (родовід, дитинство, освіта, особисті якості й риси характеру).
· Прослідкувати та проаналізувати періоди його становлення як діча або митця.
· Які завдання визначала головними у своїй діяльності ця особистість.
· Визначити методи (шляхи реалізації) його діяльності.
· Назвати найбільш видатні його справи, яким цілям вони служили.
· Як ви оцінюєте його діяльність?
· Зроби висновок (чи прогресивна роль цього діяча в історії).  

    Схема характеристики історичної особи

·                     Історичні умови,  виклики та вплив оточуючого суспільного середовища на формування особистості історичної постаті. Особистісні якості історичного діяча та умови їх становлення та формування.

·                     Цілі діяльності та можливості їх досягнення.

·                     Якими засобами та шляхами досягається поставлена мета.

·                     Основні результати діяльності історичної особи для регіону, країни чи світу.

·                     У чому значення діяльності цієї особистості.

·                     Яке Ваше ставлення до цієї особи як людини та як історичного діяча?    

Узагальнення             
            Узагальнення – визначення загальних, суттєвих ознак історичного явища чи процесу, формулювання провідних понять чи ідей того, що опрацьовано чи вивчено; узагальнення ґрунтується на аналізі та синтезі та йде від простого до складного (від конкретного до абстрактного).

·                     Виділіть головне поняття в отриманому завданні.

·                     Перевірте, як Ви зрозуміли його зміст.

·                     Відберіть основні, типові факти з опрацьованого матеріалу.

·                     Проаналізувавши їх,  виділіть спільні риси.

·                     Сформулюйте провідну ідею, вектор розвитку явища чи процесу.

Порівняння
            Порівняння – це розумова операція, спрямована на встановлення рис схожості та відмінності між певними історичними подіями, явищами чи процесами. Етапами порівняння можуть бути:

·                      засвоєння об'єктів порівняння та їх запис;

·                      виділення критеріїв – споріднених суттєвих ознак об'єктів, які порівнюються; це – найскладніша частина порівняння. Критерії порівняння – це своєрідний план спільних ознак тих чи інших подій, явищ чи процесів.

·                     чітке формулювання й короткий запис змісту порівняння;

·                     порівняння об'єктів за кожним з критеріїв;стисле узагальнення та його запис.